1-ші Європейські ігри серед ветеранів. Представлені 24 види спорту.
Українська команда приїхала в складі 47 гравців - найчисленніша спортивна делегація ігор. Ми виступали спільно з Киянами. Напередодні виїзду планувалась участь 8 команд, але фактично було лише 4 команди з Румунії, України, та дві команди з Швеції.
Спортивні баталії розгорнулись між господарями ігор командою із м. Мальме (середній вік 35 років) та нашою командою (середній вік 52 роки).
Молодість взяла верх, але ці два матчі – півфінал та фінал за напругою та видовищністю прикрасили цей турнір. В нашій команді навіть не всі гравці змогли вийти на поле, настільки велике бажання було перемогти господарів.
Матч з справжніми ветеранами Швеції для нас не мав жодних проблем. Впевнена гра в першому таймі 30-0 і в другому таймі грають всі бажаючі. Румунська команда з м. Клуж- Напока, з якою ми вперше зіграли ще в 1989 році, приїхала непідготовленою та відмовилась від матчу з нами. Але ми відновили контакт з давніми друзями, це найголовніше в ветеранському русі.
Отже результат - ми посіли друге місце в Європейських іграх.
Але це лише спортивний бік справи. Набагато цікавіше відбувалось за полем. Ми мали змогу пройтися вулицями столиці Данії – Копенгагена. Устрій життя, архітектура, люди – все незвичне та цікаве. Переїзд з Данії в Швецію через міст Еріксона довжиною в 16 км. Це шедевр інженерної думки 20-го століття. Поруч міжнародний аеропорт, атомна електростанція, та міст що розпочинається тунелем під морем довжиною 4 км, далі насип в морі 4 км, та 8 км над морем на висоті до 60 м..
Мальме- гарне старовинне місто, де збережено та дбайливо підтримується архітектура багатьох століть. Навіть сучасний хмарочос не псує вигляд міста.
На зворотному шляху ми цілий день проводимо в Берліні. Велич, монументалізм, історія, та 60 років реставрації. Заново збудований діловий центр. Місто – музей. Маса вражень.
